Шкільна  історична довідка

Освітній процес в селі почався в 1855 році у церковно-приходській школі.  Вчив дітей дяк у власній хаті. Більш кваліфіковано розпочалося навчання з 1880 року, коли шкільний будинок придбала громада в селянина Лисака Григорія, учасника Російсько-турецької війни, який повернувся в село в 1877 році. Він побудував хату на тому місці, де потім була побудована школа, а сам пішов служити в лісництво графа Ржевудського.

          Ймовірно місце школи було біля церкви. З 1996 року школи на цьому місці вже не було.

           В школі навчалося 20 дітей з Передмірки і Снігурівки. Дітей вчили читати, писати, трохи арифметики, історії .

          На початку ХХ століття в селі освіту мали тільки 7 чоловік.

          В 1903 році було побудовано однокласну міністерську школу для 3-х груп. В школі могли вчитися 80 – 100 дітей і ще залишалося 3 кімнати для вчителя і його сім’ї. В школі викладали: церковно-слов’янську мову, священну історію, молитви, граматику російської мови (підручник Некрасова), арифметику (підручник Гольденберга), каліграфію. З читанки викладали: історію, географію, природознавство. При школі була значна бібліотека, в якій були твори російських і зарубіжних авторів.                              Крім згаданих шкіл до 1917 року сільські люди вчилися в наступних школах: Почаївській второкласній школі, Білогірській втрокласній школі, Київській художній школі, Білокриницькій сільськогосподарській лісничій школі, Борсуківській двокласній школі. В селі на той час було всього 11 освічених людей.

          Рівень навчання в польській школі був не просто низьким. Внаслідок такого навчання діти не знали ні української, ні польської мови. Горошко Ю.А. організував у 1922 році в селі таємну школу, яка проіснувала до 1939 року. Пройшли 2 – 3 річне навчання у ній понад 100 чоловік. Деякі учні після цієї школи вступили в гімназію.

           У 1940 році у школі було запроваджене навчання для всіх дітей. З Передмірки і Снігурівки вчилося 181 дитина. Навчали за радянською програмою. Навчали молодь, допризовників (до 100 чол.) і людей до 50-и років.

          За період 1939 – 1940 років діти і дорослі вчились охоче і добре. Перший рік бракувало підручників і письмового приладдя. При школі був хор і гуртки художньої самодіяльності. Учням бідніших родин надавалася допомога одягом і взуттям, що надходило через РайВНО.

         З 1949 року початкова школа стала семирічною. З 1963 року школа стала восьмирічною.

                    Список директорів школи (роки роботи): Домбровський Ю. (1924 – 1939), Горошко Ю.А. (1939 – 1941 (завідуючий), Дробоцький І.П. (1941 – 1944), Горошко М.Ю. (1944 – 1949), Закидальський С. (1949 – 1951), Пестун В.В. (1951 – 1960), Шмир С.Т. (1961 – 1962), Зайчишина Л.І. (1963 – 1971), Зайчишин А.І., (1972 – 1978), Смик П.М. (1978 – 1988), Насадюк В.С. (1988 – 2007), Король Є.Г. (з 2007).

                    Прослідкувати динаміку рівня сільської освіти можна було б з кількості учнів, які досягли особливих успіхів в навчанні і поступили в ВУЗи. Але така інформація в школі відсутня. Але і так в селі добре відомо, що в ВУЗи щороку поступало кілька дітей з села.

         

          За цією статистикою можна легко оцінити народжуваність у селі, віднявши від року навчання 6 років. Найвища народжуваність була з 1954 по 1964 рік. Пік народжуваності попав на 1959 рік. Далі почався занепад, який не закінчився і зараз.

Видатні люди с.Передмірки

1. Комаринець Теофіл Іванович – вчений-філолог.

2. Горошко Юрій Автономович – вчитель, автор історії села.

3. Тамара Ткачук – Гнатович – поетеса, яка зараз проживає в м. Тернопіль

 Дванадцять випускників Передмірської школи зараз працюють вчителями нашої школи.

Школа має свій імідж, особливий і неповторний, а голов­не — зібрала конкретних виконавців, які пройнялися життєдайною іде­єю відродження держави, формування освіченої, культурної, національно свідомої молоді.

За роки існування в школі відпрацьовано свою філософію, до якої входять такі положення:

• кожен учень - це унікальна особистість, яка може навчатися різними методами, що передбачають досягнення високих цілей у зручному для неї темпі;
• ми маємо зробити все, щоб розвинути в кожному учневі бажання досягти ґрунтовних знань за всіма аспектами програми: інтелекту­альним, соціально-емоційним, фізичним;
• увесь колектив школи має стати позитивним прикладом виховання таких рис, як ініціативність, повага, толерантність.

Наші вчителі — унікальний колектив однодумців, співпрацівників, талановитих професіоналів своєї справи.

Школа двічі за звітний період  за результатами рейтингової оцінки діяльності загальноосвітніх навчальних закладів району отримувала дипломи ІІІ ступеня (2010 рік) та І ступеня (2012 рік).