Державна служба  України з надзвичайних ситуацій

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій

у Тернопільській області

Навчально-методичний центр

цивільного захисту та безпеки життєдіяльності

Тернопільської області

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 щодо навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях за місцем роботи і проживання в умовах зростання викликів і посилення загроз

Тернопіль – 2015

Рекомендовано для використання під час навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях за місцем роботи і проживання в умовах зростання викликів і посилення загроз

Укладачі:

Сагайдак Л.Д., завідувач методичним кабінетом БЖД населення НМЦ ЦЗ та БЖД Тернопільської області,

Бабій О.М., методист методичного кабінету БЖД населення НМЦ ЦЗ  та БЖД Тернопільської області,

Рецензенти:

 Вигонний О.К., в.о. начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Тернопільської області

 Греса І.І., начальник відділу організації заходів цивільного захисту        Управління Державної служби України з надзвичайних

 ситуацій у Тернопільській області

І. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

ПРИ ЗАГРОЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

До терористичного акту неможливо підготуватися заздалегідь, тому слід завжди бути насторожі. Слід проявляти особливу обережність на багатолюдних заходах з тисячами учасників, в популярних розважальних закладах, гіпермаркетах.

Звертайте увагу на підозрілих людей, предмети, на будь-які підозрілі дрібниці. Повідомляйте про все підозріле співробітників правоохоронних органів.

Ніколи не приймайте  від  незнайомців   пакети і сумки, не залишайте свій багаж без нагляду.

У сім'ї має бути план дій в надзвичайних обставинах, в усіх членів сім'ї мають бути записані номери телефонів, адреси електронної пошти.

Необхідно заздалегідь призначити місце, де ви зможете зустрітися з членами вашої сім'ї в екстреній ситуації.

У разі евакуації візьміть з собою набір предметів першої необхідності і документи.

Завжди дізнавайтеся, де знаходяться запасні виходи з приміщення.

У будинку необхідно зміцнити і опечатати входи в підвали і на горища, встановити домофон, звільнити сходові клітки і коридори від лишніх предметів.

Треба організувати чергування мешканців вашого будинку, які регулярно обходитимуть будівлю, спостерігаючи, чи все в порядку, звертаючи особливу увагу на появу незнайомих облич і автомобілів, розвантаження мішків і ящиків.

У випадках коли стався вибух, пожежа або землетрус, то ніколи не користуйтеся ліфтом.

Намагайтеся не піддаватися паніці. І за будь-яких обставин що б не сталося, пам'ятайте, що паніка може спровокувати терористів і прискорити теракт, а також перешкодити владі запобігти злочину або зменшити його наслідки.

Як виявити терориста

Терористи, як правило, діють таємно, намагаючись не попадатися на очі ні правоохоронним органам, ні простим громадянам.

Але їх діяльність цілком може здатися незвичайною або підозрілою.

Якщо ознаки  такої дивної поведінки не знаходять пояснення, негайно повідомте про це в силові структури.

Будьте уважні. Постарайтеся запам'ятати прикмети цих людей риси обличчя, одяг, імена, клички, можливі шрами і татуювання, особливості мови і манери поведінки, тематику розмов і т. д.

Не намагайтеся їх зупиняти самі. Інакше ви можете стати їх першою жертвою.

На що необхідно звертати увагу

На підозрілих осіб,  як правило непримітних, таких, що не виділяються, але дивних.

На невеликі групи людей, що зібралися з певною метою, можливо агресивно налаштовані.

На квартири, що здаються або знімаються, підвали, підсобні приміщення, склади, навколо яких спостерігається дивна активність.

На підозрілі телефонні розмови.

У разі, якщо ви помітили підозріле, проявіть наполегливість в виясненні ситуації, при необхідності притягніть близьких і знайомих, сусідів.

Деякі безтурботні громадяни можуть сказати, що це параноя. Ні, це пильність, характерна громадянам усіх розвинених країнах.

Рекомендації фахівців служб безпеки

Будьте особливо пильними і остерігайтесь людей, одягнених не по сезону. Якщо ви бачите влітку людину, одягнену в плащ або товсту куртку, - будьте особливо обережні - під таким одягом терористи найчастіше ховають вибухонебезпечні вироби.

 Краще всього триматися від неї чимдалі і звернути на нього увагу співробітників правоохоронних органів.

Остерігайтеся людей з великими сумками, баулами і валізами, особливо, якщо вони знаходяться в незвичному місці (наприклад, з баулом в кінотеатрі або на святі).

Попри те, що ця людина, швидше за все, виявиться туристом або торговцем, все ж зайва обережність не пошкодить.

Намагайтеся віддалитися на максимальну відстань від тих, хто поводиться неадекватно, знервовано, перелякано, озираючись, перевіряючи щось в одязі або у багажі.

Якщо ви не можете віддалитися від підозрілої людини, стежте за мімікою його обличчя.

Фахівці повідомляють, що смертник,  який налаштований до теракту, зазвичай виглядає підозріло.

Поведінка в натовпі

Терористи часто вибирають для атак місця масового скупчення народу. Окрім від вражаючого чинника терористичного акту, люди гинуть і отримують травми ще і в результаті тисняви,яка виникає внаслідок паніки. Тому необхідно пам'ятати наступні правила поведінки в натовпі:

Виберіть найбільш безпечне місце.

Воно має бути якнайдалі від середини натовпу, трибун, сміттєвих контейнерів, ящиків, залишених пакетів, сумок, скляних вітрин, огорож.

У разі виникнення паніки обов'язково зніміть з себе краватку, шарф.

При тисняві потрібно звільнити руки від усіх предметів, зігнути їх в ліктях, защепнути одяг на усі ґудзики.

Не можна хапатися за дерева, стовпи, огорожу. Потрібно старатися усіма силами утриматися на ногах.

У разі падіння необхідно згорнутися клубком на боці, різко підтягнути ноги та постаратися піднятися по ходу руху натовпу.

Не привертайте до себе увагу провокуючими висловлюваннями і викрикуванням гасел.

Не наближайтеся до агресивно налаштованих осіб і груп осіб.

Не втручайтеся в сутички, що відбуваються.

Намагайтеся покинути натовп.

Евакуація

Повідомлення про евакуацію може надійти не лише у разі виявлення вибухового пристрою та ліквідації наслідків терористичного акту, але й при пожежі, стихійному лиху і т. п.

Основний спосіб оповіщення населення, робітників та службовців - передача мовного повідомлення по радіо, телебаченню, мобільному телефону.

Повідомлення може передаватися в окремих випадках рухомими гучно мовними установками органів міліції.

 Для залучення уваги й підготовки до прослуховування мовного повідомлення включаються электрогудки, гудки заводів і підприємств, транспортних засобів переривчастим звучанням. Це попереджувальний сигнал цивільного захисту "УВАГА ВСІМ!"

Почувши цей сигнал, населення повинно негайно включити радіо- і телевізійні приймачі, абонентські радіоточки і прослухати термінове повідомлення управління з питань цивільного захисту населення.

У мовному повідомленні ви почуєте інформацію про надзвичайну ситуацію й одержите необхідні рекомендації.

Прослухавши інформацію, передайте її зміст сусідам, товаришам по роботі, швидко, але без паніки, виконайте всі рекомендації управління з питань цивільного захисту населення

Отримавши повідомлення від представників влади або правоохоронних органів про початок евакуації, дотримуйтеся спокою і чітко виконуйте їх команди.

Якщо ви знаходитеся в квартирі, виконайте наступні дії:

- візьміть особисті документи, гроші і цінності.

- відключіть електрику, воду і газ.

- надайте допомогу в евакуації літніх і важко хворих людей.

- обов'язково закрийте вхідні двері на замок - це захистить квартиру від можливого проникнення мародерів.

- не допускайте паніки, істерик і поспіху. Приміщення покидайте організовано.

- повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб. Пам'ятайте, що від узгодженості і чіткості дій залежить ваше здоровя і життя.

Набір для виживання

В кожній сім'ї необхідно мати готовий і упакований набір предметів першої необхідності. Він може істотно допомогти виживанню у разі екстреної евакуації або забезпечити виживання сім'ї, якщо лихо застало її у будинку.

Напевно він ніколи не знадобиться вашій сім'ї. Але краще бути готовим до будь-яких несподіванок.

Для упаковки речей краще використовувати невеликий рюкзак.

Комплект має бути максимально компактним, щоб його легко можна було захопити з собою.

Типовий набір речей, які можуть

забезпечити виживання, щонайменше впродовж 72 годин

         Документи, кредитні картки та готівка, невеликий запас грошей.

Засобу особистого захисту: протигази з додатковими фільтрами, дитячі протигази, киснева маска, респіратори.

Аптечка, в якій мають бути : анальгін, ацетилсаліцилова кислота, гіпотермічний (що охолоджує) пакет, сульфацил натрію, джгут кровоспинний, бинт стерильний, бинт нестерильний, атравматична пов'язка, лейкопластир бактерицидний серветки кровоспинні, розчин діамантового зеленого, лейкопластир, бинт еластичний трубчастий, вата, нітрогліцерин, валідол, пристрій для проведення штучного дихання, аміаку розчин, вугілля активоване, корвалол,  парацетамол,ножиці.

Невеликий запас їжі на 2-3 дні, мультивітаміни. Казанок. Запас води. Туалетне приладдя.

Бензинова і газова запальнички, а також непромокальні сірники.

Два ліхтарі з додатковими батареями і лампочками.

Міцний довгий мотузок. Два ножі (з викидним і звичайним лезами).

Комплект столового приладдя.

Набір інструментів. Намет. Радіо з ручним живленням.

Дощовики, брезентовий костюм, нижня білизна, шкарпетки, капелюхи, сонцезахисні окуляри, рукавички, високі чоботи (краще, гумові).

Свічки. Голки, нитки. Гачки для рибного лову і жилка. Сухий спирт.

Сімейний план дій при надзвичайних ситуаціях

В сім'ї потрібно розробити план дій при надзвичайних обставинах. В усіх членів сім'ї мають бути номери телефонів, адреси електронної пошти, номера мобільних телефонів один одного для термінового зв'язку.

Ці ж номери і адреси мають бути у вчителів школи, де вчаться ваші діти, на роботі, у ваших родичів і близьких знайомих і т. д.

Необхідно домовитися про те, кому телефонувати в екстреній ситуації. Краще всього вибрати родича, що живе в іншому кінці міста, тому що при теракті або при лиху в районі часто пропадає зв'язок, внаслідок чого дотелефонуватися один до одного неможливо.

Родичам, що живуть в іншому районі, у разі лиха потрібно повідомити, де ви знаходитесь, чи все з вами в порядку.

Він передасть це членам вашої сім'ї.

Також необхідно призначити місце зустрічі, де ви зможете зустрітися з членами вашої сім'ї в екстреній ситуації.

У разі евакуації, обов'язково візьміть з собою ваш набір предметів першої необхідності та документи.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННІ

У разі, якщо ви отримали поранення, постарайтеся самі собі перев'язати рану хусткою, рушником, шарфом, шматком тканини.

Зупиніть кровотечу притисканням вени до кісткового виступу або накладіть тісну пов'язку, використовуючи для цього ремінь, хустку, косинку, смугу міцної тканини.

Надайте допомогу тому, хто поряд з вами, але в ще гіршому становищі. Рани бувають різані, колоті, вогнепальні, опікові, вкушені. Як правило, поранення супроводжуєься кровотечею. Тому, надаючи першу допомогу, слід зупинити кровотечу.

При артеріальній кровотечі кров яскрава, яскраво - червона, витікає з артерії фонтаном.

У разі сильної кровотечі на кисті або передпліччі, необхідно максимально зігнути ліктьовий суглоб; при кровотечі на стопі і гомілці - зігнути ногу в колінному суглобі.

При артеріальній кровотечі на стегні - накласти джгут (закручування) на ногу нижче паху; на плечі - джгут трохи нижче плечового суглоба.

 При венозній кровотечі кров витікає рівномірним струменем темного або майже чорного кольору.

Для зупинки цієї кровотечі досить максимально підняти кінцівку і накласти тугу пов'язку.

Після зупинки кровотечі краї рани потрібно змастити розчином йоду або зеленкою, прикрити рану марлевою серветкою або чистою ганчірочкою і накласти пов'язку бинтом або шматком матерії.

В цьому випадку, окрім зупинки кровотечі необхідно:

покласти або усадити потерпілого так, щоб його руки і ноги були дещо припідняті;

використати знеболюючі засоби;

закутати потерпілого, щоб забезпечити максимальне тепло.

При наданні першої допомоги у випадках поранення категорично не можна:

промивати рану;

витягати будь-які чужорідні тіла;

класти в рану вату, змочену йодом.

У екстрених випадках можна просто взяти шматок відносно чистої матерії (носова хустка, шматок сорочки і т. д.), покласти його в рану і міцно притиснути рукою, тримаючи так увесь час транспортування до лікувальної установи.

На невеликі опікові рани слід накладати тришарову пов'язку, якщо можливо, змочену розчином фурациліну.

Пов'язку необхідно прибинтовувати до ураженого місця. Вона присохне, але відривати її не можна, вона сама відходитиме від рани у міру загоювання.

У випадку поранення в голову, потерпілого укладають горизонтально, забезпечують спокій.

Потрібно враховувати, що поранення в голову зазвичай супроводить струс мозку.

Рану голови (виключаючи поранення особи) краще не чіпати.

У разі отримання поранення в обличчя слід затиснути рану стерильним тампоном, серветкою або хусткою.

Для рятування життя того, що отримав поранення в голову потрібна кваліфікована медична допомога.

При пораненнях хребта потерпілого необхідно знерухомити і укласти. Після цього потерпілого не слід чіпати до прибуття медиків.

У разі зупинки дихання і серця потерпілому треба зробити непрямий масаж серця і штучне дихання.

Самостійне транспортування такого потерпілого необхідно здійснювати як можна обережніше.

При пораненнях в груди і живіт з метою уникнення потрапляння повітря в плевральну і черевну порожнині необхідно накласти на рану повітронепроникну пов'язку, марлеву серветку що обмазала борною маззю або вазеліном, шматок поліетилену, в крайньому випадку, щільно затиснути рану долонею.

Потерпілого саджають в напівсидяче положення.

Потрібно враховувати, що зупинка кровотечі ускладнена.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА ПРИ ПОВЕДІНЦІ У ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ

Страх перед терористичним насильством може бути перебільшеним,  який може і не відповідати реальному ризику у випадку  нападу.

 В результаті з'являється постійне почуття тривоги, яке може у відповідний момент перерости в жах, який у свою чергу проявиться фізичною слабкістю, нерухомістю або панічною втечею.

Такий пригнічений стан утрудняє пошук виходу з екстремальної ситуації, викликає почуття безнадійності, веде до відмови від активного опору, і навіть від боротьби за власне життя.

Проаналізуйте свою поведінку в екстремальній ситуації. Можливо, воно характеризується однією з наступних ознак :

Дезорганізація поведінки може проявитися в несподіваній втраті раніше набутих навичок, які, здавалося, були доведені до автоматизму.

 Деякі люди в звичайних умовах проявляють чудеса володіння різними прийомами самооборони, але в екстремальній ситуації раптом, зовсім забувають про них.

Гальмування дій характеризується тим, що екстремальна ситуація може викликати стан ступору (заціпеніння).

Підвищення швидкості виражається в мобілізації усіх ресурсів організму на подолання екстремальної ситуації.

При цьому спостерігається чіткість сприйняття та оцінки того, що відбувається, здійснюються адекватні ситуації дії.

Ця форма реагування, звичайно ж, найбажаніша, проте вона з'являється, як правило, тільки за наявності певних навичок і спеціальної підготовки.

Щоб діяти адекватно в екстремальній ситуації, постарайтеся по можливості наслідувати, але й думати.

Визначте тактику своєї поведінки залежно від усього об'єму інформації, що поступила до вас, і поводьтеся відповідно до неї.

Багато хто допускає одну з двох помилок - переоцінюють свої можливості або сильно їх занижують. І те, і інше робить вас потенційною жертвою.

Отже, необхідно уміти розрізняти небезпеки дійсні і уявні, правильно оцінювати людей і контролювати себе. Нарешті.

 Сумна порада, але психологічно потрібно бути завжди готовим до застосування насильства, що вже саме по собі є ефективним засобом захисту. Головне правило - зрозуміти, в яку ситуацію ви потрапили, наскільки реальна загроза фізичного насильства, і чи можна її уникнути.

Ваше сприйняття буде, передусім, залежати від того, де вам погрожують. Наприклад, якщо це ваша квартира, пам'ятайте, що той, хто погрожує, набагато гірше орієнтується в обстановці, яка вам добре знайома.

Якщо це приміщення вам незнайоме, то незнання обстановки багато в чому може сковувати ваші дії.

 Екстремальна ситуація може по-різному сприйматися і на вулиці. У темний час доби будь-яка загроза сприймається серйозніше, ніж вдень.

Важлива оцінка кількості людей, які  загрожують вам. Характер взаємовідносин між ними може підказати, хто в групі головний, чи уперше ці люди здійснюють напад, або вони діють як злагоджена злочинна група.

При безпосередньому нападі слід враховувати власні фізичні можливості.

Не намагайтесь миттєво реагувати на напад насильницькими діями, особливо якщо злочинці озброєні.

У такому випадку краще не чинити опір, хоча це і не здається гідним виходом з ситуації.

Практика показує, що той хто піддався нападу має більше шансів вижити, якщо визнає за злочинцем його перевагу.

Перш, ніж що-небудь робити, слід зважити свої реальні можливості та можливі наслідки.

Намагайтеся не допустити паніки. Для цього необхідно змусити себе деяке час зберігати спокій, вільно і глибоко дихати.

Якщо паніка виникла на вулиці, і немає інших загрозливих чинників, спокійно поясніть ситуацію і виведіть людей з небезпечного місця.

ЯК ПОВОДИТИСЯ ПРИ ТЕРАКТАХ

При захопленні в заручники

На жаль, ніхто з нас не захищений від ситуації, коли ми можемо опинитися в заручниках у терористів. Але все таки є декілька універсальних правил.

Постарайтеся дотримуватися спокою і не показувати свого страху.

Не чиніть терористам опору, не намагайтеся вступати з ними у бесіду, не прагнете розжалобити їх або відмовити від виконання наміченого ними плану. Виконуйте їх вимоги та не реагуйте на їх дії відносно інших заручників.

Не порушуйте встановлених терористами правил, щоб не спровокувати погіршення умов вашого утримання.

Не варто, наприклад, пробувати зв'язатися з рідними, або правоохоронними органами. Якщо про це стане відомо вашим викрадачам, вони сприймуть це як непокору і, як мінімум, зроблять режим вашого утримання жорсткішим.

Може настати такий момент, коли турбота про стан власного духу і тіла стане здаватися вам безглуздою.

Проте, в такій ситуації дуже важливо не забувати про особисту гігієну, робити фізичні вправи.

Не можна дозволяти собі зосереджуватись на переживаннях.

Способів відволіктися існує немало: намагайтеся придумати собі яку-небудь гру, згадувати напівзабуті вірші, анекдоти і т. п. Для віруючих великою підмогою є молитва.

Перебування в заручниках завдає психічної травми навіть дуже стійким людям. Звільнених нерідко обтяжують відчуття провини і сорому, втрата самоповаги, різного роду страхи.

Пам'ятайте, що це нормальна для колишніх заручників реакція. Для повернення до нормального життя потрібно досить тривалий період.

Заручники зазвичай знаходяться в умовах різкого обмеження свободи переміщення і відсутності засобів зв’язку.

Вони не мають в розпорядженні інформації про те, що відбувається у зовнішньому світі, як розвиваються події навколо захоплення. Це ускладнює ухвалення рішень.

Якщо заручникові дозволили вступити в контакт з рідними, слід заспокоїти близьких і попросити прикласти максимум зусиль для  свого звільнення.

Також при розмові з родичами потрібно пояснити, якщо ви маєте таку інформацію, які вимоги викрадачів.

Рекомендації до дій при захопленні

Коли відбувається захоплення заручників слід пам'ятати, що в цей момент є реальна можливість утекти з місця події.

Налаштуйтесь психологічно, що вмить вас не звільнять, але пам'ятайте, що звільнять вас обов'язково.

Ні в якому разі не можна кричати, висловлювати своє невдоволення.

Якщо почався штурм, необхідно впасти на підлогу і закрити голову руками, намагайтеся при цьому зайняти позицію чимдалі від вікон і дверних отворів.

Тримайтеся чимдалі від терористів, тому що при штурмі по них стрілятимуть снайпери.

Якщо ви отримали поранення, головне - постаратися зупинити кровотечу, перев'язавши рану.

Надайте допомогу тому, хто поруч, але в скрутнішому становищі.

Не слід брати в руки зброю, щоб вас не переплутали з терористами.

Не намагайтеся самостійно чинити опір терористам.

Якщо на вас повісили бомбу, треба без паніки голосом або рухом руки дати зрозуміти про це співробітникам спецслужб.

Фіксуйте в пам'яті усі події, які супроводжують захоплення. Ця інформація буде дуже важлива для правоохоронних органів.

Якщо в заручниках ваш родич

У разі, якщо ви дізналися про захоплення близької людини, негайно телефонуйте до міліції.

До звільнення заручників підходять дуже серйозно, залучаючи професіоналів  МВС з їх унікальними технічними засобами.

Попередня підготовка до операції триває від декількох годин до декількох днів.

Це залежить від тієї швидкості, з якою бандити висувають свої вимоги. А  також і  від родичів жертви - наскільки швидко вони звернуться в міліцію  та як поведуться надалі.

 Справа ускладнюється, якщо родичі самостійно намагаються відкупитися від бандитів або ведуть "подвійну гру".

Коли шантажисти висунуть які-небудь вимоги, передусім, переконайтеся, що заручник живий і неушкоджений.

Побачитися із захопленим вам навряд чи дозволять, але поговорити з ним по телефону необхідно.

При цьому злочинцям потрібно твердо дати зрозуміти, що ні які переговори не може йти й  мова, поки ви не переговорите з родичем.

Під час розмови необхідно переконатися, що на іншому кінці дроту дійсно та людина, про яку йде мова.

Можливо, зв'язок буде неякісним, але вам треба отримати інформацію від того, з ким ви говорите, яка доведе, що це дійсно ваш близький.

Це також важливо, щоб переконатися, що ви розмовляєте з людиною, а не з магнітофонним записом.

Пам'ятайте, що під час бесіди не можна навіть натяками намагатися отримати інформацію про того, хто захопив родича, і де його тримають. Ця непотрібна цікавість може коштувати заручникові життя.

Вам потрібно заспокоїти заручника, пообіцявши зробити усі можливі заходи, щоб звільнити його в найкоротші терміни.

 Поцікавтеся, як з ним поводяться, чи все в порядку з його здоров'ям. Переконайте родича в тому, що не варто робити самостійних активних дій, щоб не загострити ситуацію.

Після того, як ви переконалися в тому, що говорите дійсно зі своїм близьким, уважно вислухайте вимоги загарбників.

Незалежно від того, якими будуть ці вимоги, постарайтеся попросити про тимчасове відстрочення.

Мотивуйте це прохання, наприклад, відсутністю на сьогоднішній день  фінансових коштів, або можливості виконати платіж. Якщо переговори йдуть при особистій зустрічі, попросите повторити її, якщо по телефону - передзвонити.

Врахуйте, що отримане вами відстрочення буде зовсім незначним. За цей час вам слід терміново вирішити, що робити: або виконати умови шантажистів, або звертатися в правоохоронні органи.

Якщо ви наважилися звернутися по допомогу до фахівців, необхідно робити це відразу, оскільки і розробка плану операції, і узгодження ваших дій із спецслужбами, і підготовка групи захоплення потребує часу.

 Краще всього повідомити спецслужби по телефону, оскільки злочинці можуть в цей час спостерігати за вами.

Проте для страховки використайте не той телефон, на який вам дзвонили шантажисти.

Морально приготуйтеся, що при повторному дзвінку загарбники можуть заявити вам, про впевненість у тому, що ви дзвонили в правоохоронні органи по допомогу.

Найчастіше злочинці лише намагаються вас залякати і змусити відмовитися від звільнення вашого близького за допомогою спецслужб.

В цьому випадку відповідати "не дзвонили" потрібно чітко і ясно, щоб у загарбників не було й тіні сумніву відносно щирості вашої відповіді.

При підключенні до операції спецслужб виконуйте їх вказівки, намагайтеся мінімально проявляти ініціативу.

Дійте за розробленою та затвердженою схемою. І намагайтеся виграти додатковий час.

Це дозволить якісніше підготуватися до звільнення заручника. Якщо ви вимушені зустрітися із злочинцями, щоб передати їм те, що вони вимагають, домагайтеся гарантій того, що заручникові нічого не загрожуватиме. Часто, отримавши бажане, терористи розправляються із заручником, щоб той не видав їх.

Краще всього, щоб під час передачі обіцяного терористам, ви змогли переконатися, що заручник вже доставлений у безпечне місце і йому нічого не загрожує.

В крайньому випадку, це має бути взаємообмін.

Зрозуміло, що саме викрадачі володіють ініціативою, проте ваша тверда поведінка в цьому питанні тільки підвищить шанси на те, що ситуація вирішиться позитивно.

Як тільки ви передали потрібне шантажистам, намагайтесь швидше залишити місце зустрічі і відірватися від злочинців.

ПСИХОЛОГІЯ ЗАРУЧНИКА

Людина, яка опинилася в заручниках, спочатку не може повірити в те, що це сталося.

Подія здається їй поганим сном, проте, незважаючи на це, треба відразу починати чітко дотримуватися правил, які дозволять вам зберегти життя і здоров'я, - і своє, і чуже.

Під час захоплення важливо не втратити розум.

 У деяких з тих, що стали заручниками може виникнути некерована реакція протесту проти здійснюваного насильства.

У такому разі людина кидається бігти, навіть коли це безглуздо, кидається на терористів, бореться, намагається вихопити у бойовиків зброю. Заручника, що збунтувався, терористи, як правило, вбивають, навіть якщо не планували вбивств і розраховували тільки шантажувати владу.

Після першого такого вбивства ситуація змінюється.

Провина терористів перед законом зростає - вони вже почувають себе приреченими і робляться жорстокими. У свою чергу заручники, побачивши свою цілком вірогідну долю, отримують найсильнішу психічну травму. Їх психіку починає руйнувати страх.

У разі, якщо ви вже захоплені, і можливість втекти, яка, як правило, є тільки в перший момент, пропала, не треба проявляти ніякої активності.

Терористи, як правило, знаходяться в стані найсильнішого стресу.

Нерідко,  багато хто з них уперше опиняється в такій ситуації, їх нервова система перенапружена, а психіка працює на межі.

 Вони теж бояться, і їх страх виливається в агресію.

Активна поведінка заручників може злякати терористів, і у відповідь вони проявлять жорстокість.

Чим менше у них страху, тим менше буде і агресії. На кожен значний рух, який ви збираєтеся зробити, слід просити дозволу.

Якщо хтось із заручників, навіть з кращих мотивів, проявляє активність, його необхідно заспокоїти, утримувати, не давати кричати і лаятися.

З перших днів у заручників починається процес адаптації - пристосування до абсолютно ненормальних умов існування.

Проте дається це ціною психологічних і тілесних порушень. Швидко притупляються гострота почуттів і переживань, таким чином, психіка захищає себе.

Те, що обурювало або приводило у відчай, сприймається, як повсякденність. Головне при цьому остаточно не втратити людське обличчя. Як утриматися?

Багато експертів відмічають, що ті нещасні люди, з якими в заручниках опинилися їх діти, як правило, виявляються позбавлені від розладу особистості і втрати людської гідності.

По можливості не замикайтеся в собі, постарайтеся придивитися до інших людей, з'ясувати, чи не потрібна комусь допомога.

Навіть дрібниця - розуміючий погляд, слово підтримки - сприятиме тому, що між вами виникне контакт.

Якщо людина відчуває підтримку, і йому, і усім, хто поряд з ним, легшає. Це перший крок до вашого порятунку.

Зверніть увагу на людей, які впали в ступор : не намагайтеся вивести їх з цього стану - краще, якщо буде можливість, нагодувати їх, напоїти, допомогти влаштуватися зручніше.

Проте, заручникам, як правило, не можливо уникнути апатії і агресивності, що виникають у них досить скоро.

Якщо умови утримання суворі, то вже через декілька годин хтось із заручників зривається і починає злісно лаятися з сусідами, іноді навіть зі своїми близькими.

Така агресія допомагає зняти емоційне перенапруження, але в той же час виснажує людину.

Апатія - це захисна реакція організму. Але й апатія нерідко уривається спалахами безпорадної агресивності. Повністю цього не уникнути.

Проте, можна і необхідно уникати пробудження садизму - прагнення в "праведному гніві" покарати кого-небудь слабкого, безглуздого, хворого зі своєї вини, або що робить щось не те, або не так.

Остерігайтеся приєднуватися до проявів садизму своєрідних лідерів, які можуть виділитися з числа заручників, - психологічні наслідки цього можуть переслідувати вас довгі роки.

Заручники іноді можуть зробити ще одну серйозну помилку.

У свідомості людини може виникнути уявлення, що все не так жахливо, і потрібно тільки, з одного боку, зрозуміти терористів, а з іншої – сльозами викликати  в них співчуття.

 Про те це хибна ілюзія. Симпатії до терористів можуть стати вашим першим  кроком до зради по  відношенню до інших заручників і розладу особистості.

Не думайте, що хоч на  хвилину бойовики при  цьому стануть сприймати вас якось по-новому. Ситуація, в якій ви опинитеся,  стане ще більш жахливішою.

Постійна загроза життю і усвідомлення своєї безпорадності можуть призвести до розвитку і інших явищ.

Може здаватися, що  ви чуєте звуки штурму, що начебто почався, голоси відсутніх людей, бачите щось дивне в темряві.

Проте це не ознака божевілля, а розлад, який пройде не пізніше ніж через два тижні після звільнення.

Після звільнення

Як відмічають фахівці, іноді не лише люди, що побували в заручниках, але і свідки терористичних атак потребують допомоги психологів.

Щоб полегшити повернення до нормального життя  родичам і знайомим рекомендується дотримуватися наступних правил:

           1. Не можна робити вигляд, що нічого не сталося, але не слід і докучати розпитуванням.

          2. Не слід намагатися швидко переключити увагу потерпілого на  щось інше. Людина повинна усвідомлювати те, що з нею дійсно щось трапилося, повинна виразити свою реакцію.

          Навіть якщо людина говорить, що вона в порядку,це може означати, що не невирішена  психологічна проблема просто заглиблена в особі і обов'язково проявиться.

          Не заважайте людині "виговоритися".   Не треба її зупиняти, навіть якщо вона знову і знову розповідає свою історію почергово усім членам сім'ї і знайомим. Під час розповіді заохочуйте виражати свої  почуття. Якщо оповідач починає плакати не зупиняйте його, дайте йому виплакатися. При цьому краще обійняти людину, дати їй фізично відчути, що поруч з нею – близькі люди. Чоловіки в таких випадках часто виражають свою реакцію у вигляді гніву.

         3. Не заважайте виплеснути цей гнів. У такому разі дуже корисно, якщо людина жестикулює, тупає, або б'є кулаками подушку. Не можна надовго залишати потерпілого одного, дозволяючи йому замикатися в собі.

ІІ. ЯК ПОВОДИТИСЯ ПІД ЧАС РАПТОВОГО АРТОБСТРІЛУ

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шелест), а через 2-3 секунди - вибух, відразу падайте на землю.

Не панікуйте: вже те, що ви почули сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань.

Проте наступний снаряд полетить ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко і уважно озирніться навкруги: де можна сховатися надійніше?

У разі, якщо обстріл застав вас в маршрутці, тролейбусі або трамваї - слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямі "від будівель і споруд" і залягти на землю.

Озирніться і очима пошукайте надійніше укриття неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.

Якщо перші вибухи застали вас в дорозі на власному автомобілі - не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знатимете, в яку сторону перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів.

Крім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику вибуху. Тому знову-таки: негайно зупиняйте машину і швидше шукайте укриття.

Не підходять для укриття:

Під'їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових і багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоч би на 30-50 метрів.

Місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою або під автобусом).

Звичайні ЖЭКівські підвали будинків. Вони абсолютно не пристосовані для укриття під час  авіанальотів або ракетно-артилерійського обстрілу (йдеться про слабкі перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції і так далі).

 Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Все, що захаращує підвали тягне ризик моментальної пожежі або задимленості.

Ніколи не слід ховатися зовні під стінами сучасних будівель!

Нинішні бетонні "коробки" не мають якнайменшого запасу міцності і легко розсипаються не лише від прямого попадання, але і навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.

Не можна також ховатися під стінами офісів і магазинів : від вибухової хвилі згори падатиме багато скла; це не менш небезпечно, чим металеві осколки снарядів.

Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, в місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами і тому подібне (вступає в справу підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого).

Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети і речовини : виникає ризик виявитися серед раптової пожежі.

Іноді люди із страху стрибали в річку, в ставок, фонтан і так далі.

 Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні: сильний гідроудар і - як наслідок - важка контузія.

Можна сховатися в наступних місцях:

У спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо повезе).

Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції і наявністю двох (і більше) виходів на поверхню.

У підземному переході.

У метро (ідеально підходить).

У будь-якій канаві, траншеї або ямі.

У широкій трубі водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3-4 м).

Уздовж високого бордюру або фундаменту огорожі;

У дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи.

У підземному овочесховищі, силосній ямі і т.д.

У оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража або станції технічного обслуговування.

У каналізаційних люках поряд з вашим будинком, це дуже хороша схованка  (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку?)

Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання - ні в якому разі не газова магістраль!).

У ямах -"воронках", що залишилися від попереднього обстрілу або авіанальотів.

У гіршому разі - коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком - просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками!

Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки у момент вибуху розлітаються на висоті не менше 30-50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, в той же час, повинен знаходитися чимдалі від споруд, які можуть обрушитися на вас згори при прямому попаданні, або можуть загорітися.

Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 м, на відкритому місці.

Сховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рот - це убереже від контузії при близькому розриві снаряда або бомби. Не панікуйте.

Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.

По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум - двадцять хвилин; авіаційний наліт - значно менше.

У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Після закінчення обстрілу (бомбардування), залишаючи місце схованки, не давайте собі розслабитися.

Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована собі під ноги!

Не піднімайте із землі ніяких незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд могли бути касетними!

Бойові елементи часто розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках - від щонайменшого руху або дотику.

Уся увага - дітям і підліткам : не дозволяйте їм підняти будь-який предмет з землі, з-під ніг!